Сьогодні українське суспільство було шоковано ходом президента. Віктор Ющенко призначив на пост секретаря РНБО члена Партії регіонів, керівника Фракції регіонів в парламенті Раїсу Богатирьову. Шок – бо такого не чекали навіть найоптимістичніші парламентарії та громадяни. Довелося швидко виходити зі ступору – Партія регіонів із запізненням відреагувала. На сайті партії розмістили заяву про невдоволеність, невідповідність позицій влади та опозиції. Кому президент поставив мат?

Варіант перший. Можливо, Юлії Володимирівні. Чому? Президент – інтелектуал, а значить він розуміє, що вже почалася передвиборча кампанія. Тимошенко на посту прем’єра має всі важилі для підняття свого рейтингу – економічні, транспортні, фінансові ресурси в її руках. Отже, є можливість(хоча тим часова) реалізовувати свої передвиборчі обіцянки. Так президент опиниться в аутсайдерах, бо Тимошенко – ідеолог затьмить своїми викидами дії президента. А пані Богатирьова (оскільки член опозиційної партії) буде грати на користь президента. Чудовий тандем, але який їде в різних напрямках. А значить, скандал неминучий. Тут один мотив у регіоналів – тільки проти Тимошенко. Отже, можливий скандал, під час якого президент раптом піднімає свій рейтинг. Він виступає миротворцем, а жіночу бінарну опозицію «своя - чужа» перетворює на наше, загальне, українське. До того ж, недарма, мабуть ходили чутки про таємні стосунки регіоналів з нашоукраїнцями.

Варіант другий. На Банковій розуміють, що опозиція досить сильна – економічно, фінансово, тримається на 34 відсотках виборців і має всі шанси на перемогу їх лідера на виборах президента в 2009. А Раїса Василівна неодмінно добрий керівник і головний ідеолог Партії. А значить, її перехід на іншу роботу буде психотравмою для фракції регіонів – вони залишаться без пасіонарія, а це може обернутися як непорозуміннями всередині самої партії, так і в Раді, що точно вплине на результати виборів 2009. А можливо партія навіть змінить кандидатуру на пост президента з Януковича на .....

Політика як шахи – це складна інтелектуальна гра,  Ющенко аналізує сьогодення України і бачить, що влада в руках економічних магнатів. А хто платить, той, як відомо, замовляє музику. Отже, можливо тут тонша і тактичніша ситуація, ніж ми можемо уявити? Влада капіталу на Україні досить сильна, а Ренат Ахметов вже не в таких поганих стосунках з Банковою. А пані Богатирьова поважає Рената Леонідовича і розуміється на потребах політичного бомонду.

           Тільки закінчили закордонні медійники полеміку щодо парламентських виборів у Росії, як знову їх увага прикута до Росії, а саме до Путіна. Якого американський журнал Time назвав "персоною року". Журнал повідомляє, що Путін за свої вісім років перебування у влади «зробив видатний подвиг керівника». Він став першим росіянином, що одержав такий титул після Михайла Горбачова, якого «людиною року» називали двічі - у 1987 та 1989 роках. «Person of the Year» - «людина або люди, які більше інших впливали на новині й на наші життя - у гарному змісті або поганому», тобто newsmaker.

Закордонні ЗМІ по-різному оцінюють обрання президента РФ Володимира Путіна "Людиною року" за версією американського журналу Time.

Видання Guardian називає вибір журналу Time "несподіваною похвалою" для Путіна, і пише, що журнал, віддаючи належне російському президентові, не згадав про минулі події в Росії пов’язаних з парламентськими виборами, визнаних ЄС несправедливими. Також газета зауважує, що ця нагорода повинна дуже обрадувати Кремль, оскільки "дає Путіну одну річ, що він жадає найбільше, - міжнародну повагу".

Газета Daily Telegraph вказує, що подібна нагорода не завжди є почесною й свідчить, скоріше, про вплив лауреата. Видання нагадує, що попередніми переможцями в цій номінації ставали Адольф Гітлер та Йосип Сталін.

Британська газета Independent нагадує читачам інших державних діячів, які становилися "людьми року", - Махатму Ганді й Іоанна Павла Другого, а в заголовку статті цитує слова журналу Time, що назвав Володимира Путіна "небезпечним".

"Вибір Путіна "Людиною року" відбувся через кілька днів після того, як Путін оголосив план, що дозволяє йому удержатися у влади після закінчення його президентського строку", - пише газета Daily Mail, коментуючи слова журналу Time, що нагорода "в остаточному підсумку, це визнання керівної ролі, хоробрості, що міняє світ".

Каста сили. 'Силовики' як і раніше господарюють в 'потьомкінському селі' – буквально так можна трактувати тематику статті у французькій газеті "Le Monde". Канадське видання "The Globe And Mail" реагує на обрання Путіна  "персоною року" висловом «Путин: спритність рук, і ніякого шахрайства»

«Хлопець із обкладинки» Time не влаштував "The Boston Herald",США.  В кінці-кінців, чи варто дивуватися тому, що журнал, що у свій час назвав Людиною року Адольфа Гітлера, в 2007 році віддав цей титул президентові Росії Володимирові Путіну? Здатність журналу Time прославляти тиранів нарівні з героями завжди була гордістю, нехай і трохи перекрученої, співробітників цього видання.

Як ми бачимо не всі мас-медіа погоджуються з Time щодо «людини року», багато із них приводять приклади тиранів та деспотів минулих номінацій й намагаються їх спів ставити з Путіним, «цей їх справа, вони на це мають право». Але треба визнати що найбільш помітним ньюсмейкером 2007 р. був саме президент Росії і не важливо в якому контексті (позитивному чи негативному) виступав він.

Британська газета The Independent опублікувала список шістдесятьох найважливіших міст світу. Головним містом за версією видання виявився Лондон. У п'ятірку кращих світових міст також увійшли Нью-Йорк, Париж, Токіо й Чикаго. Замикає список Бейрут. Враховувалися чотирнадцять факторів (опис методики приводиться на сайті The Independent).

Зокрема, враховувалася загальна чисельність населення; за кожний мільйон місто одержувало додатковий бал. Також бралися до уваги сукупна кількість вильотів із всіх аеропортів міста за тиждень, загальний обсяг фондового ринку, кількість ресторанів кухонь, відмінних від національної (відзначених у журналі Time Out), довжина ліній метрополітену, число визначних пам'яток (відповідно до видання Michelin Green Guide) та головних офісів великих корпорацій (відповідно до списку журналу Forbes).

Парадоксально, але за версією Ефіопської газети "Подпальмас Пресс" найважливішим містом світу названа Аддис Абеба, а Лондон лише на 59 місці. У цьому випадку можна сказати тільки одне «кожний кулік своє болото хвале», прикро що українські мас-медіа не PR-ять рідні міста і не формують міжнародний імідж ні України, ні відокремлених міст.

Непомітно закінчилися ще одні вихідні у цьому напруженому навчальному семестрі.  За собою помітив, що котрі вже вихідні проводжу в Інтернеті, при цьому він мені заміняє телебачення, пресу, FM-радіо, кінотеатр та багато чого з нашого повсякденного життя. На мить замислившись, зрозумів що сьогодні ми є спостерігачами об’єктивного історичного процесу переходу усієї мас-медіа від традиційної (друкованої, предметної)  до цифрової ери. Одразу думки відтворюють таку нібито формула переходу «бродкастінгу» (широкомовлення) – до «нерроукастінгу» (вузько спрямованого віщання ) – до «егокастінгу». Останній дає людині непорівнянний контроль над тим, що і коли він читає , дивиться або слухає. Одразу розумієш що через декілька десятиріч такі речі як газета, журнал, книга у сьогоднішньому розумінні цих понять будуть дивними для сприйняття.

            На сьогоднішньому етапі розвитку мас-медіа, нове комунікаційне середовище кидає виклик традиційним медіа, яким приходиться пристосовуватися до нових умов мінливого інформаційного світу. Сьогодні як традиційні медіа, так і журналісти також намагаються пристосовуватися до сучасного медіа. Але журналістам не позаздриш у їхній перекваліфікації, тому що сучасному журналісту потрібно оволодіти усіма видами контенту – текстом, аудіо та відео – і це є мінімум.

            Для того щоб ефективно функціонувати та бути готовими до вимог часу, багато традиційних медіа еволюціонують. І правильно роблять, тому що кожен день зростає кількість користувачів Інтернет мережі, якім зручніше отримувати інформацію саме в Інтернеті. Для того щоб бути конкурентоспроможними печатні видання змагаються за споживачів. А саме, сьогодні у багатьох газет є інформаційні онлайнові портали, контент яких частково перетинається з друкованою версією, наприклад газети «Сегодня» та «24». Популярні печатні видання в онлайні використовують інші способи. Журнал «Фокус» розміщує свої матеріали у «Живому Журналі», «Корреспондент» публікує результати Інтернет - користувачів, думки відвідувачів «Корреспондент.net».

            Але сьогодні в Україні, ще рано говорити про втрату актуальності традиційних мас-медіа, та перемоги нових технологій у цій сфері. Тому можемо задовольнятися тим що маємо, і як буде розвиватися медіа індустрія в Україні покаже час...

                   Нарешті українське законодавство почало приділяти пильну увагу до такого важливого мас-медіа в Україні як Internet. А саме, порушено кримінальну справу проти «СПАМу». Спам - це незаконна електронна розсилка в Інтернеті. Його розповсюджувачі крадуть адреси поштових скриньок та розсилають рекламні або порнографічні пропозиції. Наразі українським спамерам, якщо їхню провину доведуть у суді, загрожує або штраф до 17 тисяч гривень, або ув'язнення до трьох років. Імена спамерів поки що не розповсюджуються. В українській практиці вже є досвід покарання зловживанців Інтернет мережі. Під час Помаранчевої революції від імені організації "ПОРА" розсилалися по Інтернету чергові політичні заклики цієї партії. Завдяки спамерській програмі було розіслано зверення "ПОРИ" за кількома сотнями адрес. Організатора такого PR-ходу оштрафували майже на 2 тисячі доларів. Принаймні тепер перед тим як розсилати якусь інформацію, спамер буде замислюватися про наслідки такої діяльності. 

             Закінчилися в Росії парламентські вибори, результати яких були прогнозовані ще до початку голосування. Вітчизняні та закордонні мас-медіа продовжують обговорювати та висвітлювати цю важливу подію у міжнародному суспільстві. Але у цій полеміці різні мас-медіа займають різні позиції, які ґрунтуються на сприйнятті подій у Росії.
             Як передає EuroNews на цих виборах у Росії не вдалося виконати ряд зобов'язань і дотримати стандартів ОБСЄ і Ради Європи й, тому, справедливими ці вибори назвати не можна." У той же час спостерігачі із країн СНД назвали вибори відкритими, справедливими й чесними.
             ВВС підтримує заяву ЄС, де виражається стурбованість повідомленнями про порушення в ході виборів у російську Думу. Порядок проведення парламентських виборів у Росії "не відповідав міжнародним стандартам і добровільно взятим на себе Москвою зобов'язаннями". "ЄС взяв до відома результати виборів і привітає той факт, що вони пройшли організовано й при дотриманні порядку". 
             Сайт Guardian Unlimited приводить думки різних сторін про правомірність російських виборів. Зокрема, відзначається чотири основних проблеми в рамках цих виборів: упереджене відношення засобів масової інформації до Путіна й партії Єдина Росія; приховування повідомлення про насильство відносно опозиційних партій; підтримка Путіним Єдиної Росії; а також перевищення влади й порушення міжнародних норм та зобов'язань. 
              La Russophobe цитує “The Financial Times”: “Колись адміністрація Путіна могла цілком обґрунтовано посперечатися щодо обвинувачень російської демократії, тому що навряд чи Росію можна було назвати зразковою демократією із часів Бориса Єльцина. Тепер же про Росію можна судити по її власних стандартах - і зважаючи на все це, у 2007 році був зроблений крок назад навіть у порівнянні з 2003 роком.”
              «Результати виборів показують: переважна більшість росіян висловилося за те, щоб курс, намічений президентом Путіним, тривав, коли він піде з поста глави держави», — відзначає іспанська ліберальна газета «Ель Мундо» (El Mundo). Близька до уряду іспанської соцпартії газета «Ель Паіс» (El Pais) відзначає «повну перемогу „Єдиної Росії“» й аналізує причини поразки правих опозиційних партій.
              Узагальнюючи результати виборів у Російську Держдуму визначає Siberian Light, говориться що Єдина Росія, зважаючи на все, набирає понад більшість голосів, що дозволить їй змінювати конституцію. 
              Спостерігачі від СНД визнали вибори в Державну Думу РФ 2 грудня "вільними й транспарентними", повідомляє РИА Новости з посиланням на доповідь Айдарова. Глава комісії Науриз Айдаров розповів на прес-конференції, що вибори пройшли в "умовах високої конкурентноздатності". Про це повідомляє "Интерфакс". Айдаров також відзначив високу явку виборців і підвищення ступеня захисту виборчих бюлетенів від підробки.
              Італійська газета "Corriere della Sera" приділила увагу глобальнім питанням і замислюється над фігурою путінського наступника і тією роллю, яку російський лідер виконуватиме в країні вже як "цар без корони". 
              Як відзначає український “5-й канал”: “Вибори у РФ не можна назвати вільними та чесними.” 5-й канал бере до уваги та коментує заяви ПАРЄ, ОБСЄ та Російських опозиціонерів, які повідомляють про серйозні порушення під час голосування. ICTV висвітлює події на виборах та коментує Британську газету "The Guardian". У статті "Демократія іде" йдеться про вимоги російських викладачів фотографувати на мобільні телефони заповнені бюлетені і відкриті паспорти студентів. У випадку відмови – вони ризикують провалити іспити, стверджує видання. У стрічці новин телеканала «ТРК Україна» повідомляється, що “вибори в Росії підтвердили позицію народу на продовження політичного курсу партії «Єдина Росія» та В.Путіна.” Як зазначається вибори пройшли з деякими погрішностями, але вони визнаються легітимними. Говориться що одразу після офіційного оголошення результатів виборів В. Янукович привітав В.Путіна з перемогою. 
              Така є точка зору вітчизняних та закордонних мас-медіа щодо подій пов’язаних з парламентськими виборами в Росії. Висновок один – існує плюралізм висвітлення інформації мас-медіа, який обумовлений: політико-географічним положенням, геополітичними пріоритетами, оперативністю надання інформації та використанням різних інформаційних джерел.